Я не ідеал

Я не ідеал, я не принц на білому коні.
Хай мої гріхи згорять, у білому, шаленому вогні.

Так, я не вмію спілкуватись!
Але це не привід, щоб давати людям радість.

Буває так, крізь біль починаю посміхатись.
Я слабкий, хто скаже мені, де моє щастя, де моя радість?

Дай, декілька слів мені сказати.
Про те, що не можу цей біль терпіти, від цього хочеться благати.

Допоможи мені здолати ці крики.
В голові щось твориться, якісь слова, якісь божевільні звуки.

Так, текстом мені краще вимовлятись.
Чому я такий сумний, дайте мені ключ, щоб за маскою не ховатись.

Вірші, історія мого життя, часом сумне, часом неймовірне.
Обираючи шлях, отримуєш невірне.

Покажи як сильно ти можеш триматись.
Набридли вони, заважають моїй волі опиратись.

Скоро покинете мене, буде бісити вас цей хлопець.
Звик до цього, що мене кидають, смійтесь з мене, де ваша людяність, де ваша совість?
Нема її у вас, ось така моя творчість!

Думай шо хочеш, що вірші мої не гарні.
Вони не такі як ти, не дивні, не хмарні.

Нехай тут буде повна маячня.
Дякую що читаєте це, цінуй це все, цінити буду я!