...той самий вилупок

P.S

Ось фінальний документ: він також так і не з’ясував хто саме з них… проте від усієї душі намагався й навіть країна — не держава Та позаземні крайнощі були тільки реакцією
Прокрутка: день був з рупь проте ніч із гривню — кожному по революції!
Покликання? Ким… праця рефлексів — пронизлива тиша
у вуста зуби
як медицина з-під ціпка — нота зі стуку, як відкривати казки, ніби зручніше срати
Усвідомлення помилки в нього теж помилкове; ставати понад усе — такий собі, подвійний викрут, навіть у буддистів… у християн можливо погоджусь тільки з найпершим уставом, з усіх інших виникає питання: чому? Адже можна просто звести до того що ніколи не можна бути понад усім — а цього виключати зовсім ніяк…

південне циклопічне африканське око
мабуть таємно ненавиджу лікарні чомусь… можливо тому що в кожному лікарі живе потенційний Кулік
Зроби вигляд що нічого не зрозумів Вже не зважаючи на громадський…
— а де тобі жити? Питання вилізає дощовим черв’яком з-під підошви кишками випадкового часу; дивиться на тебе ніби гопник або стара шльондра
починати з кінця: революція — як добра звичка

у землисту кишеню У відчинений як в космос сортир: ті що ніби тільки-но були
тут зменшення стає свідомо всесвітнім…
… немає загального рішення — можливі тільки окремі які наближають до остаточного;
Грандіозно чужий: вимагають дії
знову присів, якщо один раз присів — завжди присів

Постійна робоча думка, реалізм не вартий того… як ти будеш виглядати?
Без п’ятнадцяти п’ять без п’ятнадцяти п’ять без п’ятнадцяти п’ять без п’ятнадцяти п’ять
На котру зараз…?
Прибери це своє понуре їбало

І на сам-кінець: на-пів людина на-пів… що вийде з колоди — то й нею обернеться
звідки проростає ентропія? В кожного є своя через-край допитлива таємна скарбничка
де усе розсипається
Обміняв на їжу свої чоботи у мережі…
По особистим прикметам: палить; усюди відбитки чиїхось історій

30 червня 2019-13 січня 2020