Казки Андерсена

Улюблена бібліотека радує мої очі знову.

Бо в ній не просто книги, а цілий Всесвіт казкових сюжетів, персонажів та чудових як на мене бібліотекарів.

Які знайдуть підхід до кожних читачів з погляду їхніх інтересів.

Мій особистий інтерес у казках.

Із дитинства полюбляла читати Шарля Перра та Ганса Крістіана Андерсена.

Вони найкращі казкові письменники.

Історія датського казкаря Г.К.Андерсена здивувала.

Він був із бідної родини.

Любив дивитися на Сонце.

Радіти дрібницям.

Та нажаль був аутсайдером серед підлітків.

Це свідчить про те, що тільки талановиті люди можуть жити своїм уявним світом, в якому їхнє бачення може розвинути фантазійний зміст через зміни в собі.

І дорослі, і діти читали та продовжують читати відому «Снігову королеву», «Дюймовочку», «Принцесу на горошині», «Гидке каченя», «Дикі лебеді» за якими були зняті мультфільми, фільми та й звісно випущені аудіокниги.

Але особисто я, відкрила ще нові історії з цього автора.

Це «Ромашка» та «Свинопас».

Актуальні до речі теми!

У «Ромашці» ми знайомимося із дивовижною квіткою яка хотіла виділитися.

Піони, троянди, мальви не помічали її красу.

Бо ж саме вони заслуговували захоплення людей до себе, власне.

Та настав той час, де їх зрізали і їхня краса щезла назавжди.

Зрізані квіти в'януть та гинуть поступово.

Ромашка боялася цього і для себе.

Нехай її ніхто і не помічає, але вона ще жива та радіє сонечку, небу, пташечкам.

Тут є аналогія з тією самою «Ялинкою», яку нарешті занесли в дім, прикрасили, свята закінчилися, відправили на горище, і там вона відчула наскільки їй не вистачає Сонця, Дощика, Вітру, Веселки, маленьких тваринок з лісу.

Ялинка була невдячна.

Ромашка навпаки вдячною.

І коли у неї з'являється друг, у вигляді співучого соловейка, її щастю немає меж.

Та все гарне колись також щезає.

Його ловлять діти заради розваг.

І щоб йому не було сумно, зрізають ромашку.

У клітці вони обоє гинуть.

Соловейко від відсутності води.

Ромашка від суму за другом.

Наскільки тут важливу роль відіграє і вода.

Як письменник тонко натякає читачеві, що можна прожити без усього на світі, але без води та можливості літати без кайданів — ніяк.

Та й діти недобре вчинили.

Людина господарює у всьому Світі.

Та чи під силу не нашкодити?

У казці «Свинопас» ми розглядаємо наші сучасні реалії між дівчатами та хлопцями.

Тобто шукаємо пару до пари.

Принцу сподобалася принцеса.

Обоє багатії.

Гроші до грошей, ось як.

Не дивно.

Та принцесі не потрібен принц!

Вона ще хоче бути вільною.

Адекватне бачення на шлюб в загалом.

І тому принц хоче перевірити теорію.

Переодягається у бідняка, видає себе за свинопаса та починає залицятися до принцеси.

А її так легко звабити, новими іграшками.

То сопілка, то лічилка.

Та за умови, якщо вона подарує йому свої цілунки.

Їй це не подобається.

Але те що вона хоче, зуміє і піддатися умовам.

Коли їх застає король, тато принцеси… виганяє із палацу.

Бо це ганьба!

Принцеса цілується з бідняком?

Ні.

Краще вигнати, аніж засміють чужі люди.

Гроші до грошей, ось як.

Та і принцу не потрібна така жінка.

Він нічого не втрачає.

А репутація принцеси нажаль заплямована.

Чудові історії пише Ганс.

Нехай його давно немає в живих, та його казки досі живі.

Життєві для будь-якої ситуації.

Наших із вами фрустрацій.

Та прострацій.

Дякую за хвилинку свого дорогочасного часу до моїх думок, друзі та читачі!

Раджу почитати казки Андерсена, потрібні вам же.