Аб'юз Крапельниці

Мовчали ПОЧВАРИ, у краплях опалих.
«Давай від всіх збудуємо стіну»
Співала пісню Тіна Кароль.
Він сказав, що це «остання крапля».
Терпіння «всмокталось».
Безумовно.
Як і бруд під нігтями.
Краплі гинуть.
Чорно-білі спогади як комашки, що застрягли в носовій ніздрі.
Блудна жінка липне до брудного чоловіка.
Бруд паскудить блуд.
Вони схожі.
Але не очі. Очі невинні.
Плачуть краплі.
На дистанційній відстані.
Одне від одного.
Байдужі та різні.
Я колись мріяла втопити своє тіло.
Не заради нього.
Заради кисню.
Що руйнує моє серце.
Знеструмлює.
Та подобається біль.
Без синців.
Там де краплі.
Вимиті слізьми.
Малахольна М Е Л А Н Х О Л І Я.
Насправді, краплі не лікують.
Виснажують.
Вимирають.
Висихають.
Стрибають.
У пляшку мутної Г І Р К О Т И.
Ми плачемо безлико.
У гучній Т И Ш І.
Якось швидко минає ніч.
Я чекаю його завжди.
Т І Н Ь.
Він мені потрібен.
Аб'юз крапельниці.
Та чи потрібна я Й О М У?
Дурна. Знавісніла. Щаслива.
Він завжди мене сприймає такою.
Приймає рішення. Зачиняє двері.
Г У Р К І Т О М.
Він також псих.
Знайомий. Інший. Рідний.
В И Г А Д К А.
Я бачу його завжди.
Рухи рук.
Прозорий погляд.
Обличчя без Л И Ч Ч Я.
Ви гадаєте у мене хвора уява?
Смішні. Дурні. Маєте рацію.
Він був. Він є. Він покидьок крапель.
Мазохістка. Кохає Садиста.
Взаємне непорозуміння між ними.
Неможливе існування.
Можливе Р О З Ч А Р У В А Н Н Я.
Він спитав «я єдиний екземпляр?»
І видалив свій С Л І Д.
Навіщо він це зробив?
Він знає.
Садист зв'язує мотузку на шиї Мазохістки.
Вони божевільні.
Ковтають кисневу С Л И Н У.
Розчиняються.
Вона листя. Він крапля.
Самотні.
Занурені у П А С Т К У.
Почуттєвої гамми.
Із залишками мерців.
«Давай без сліз завершимо любов»
Тіно вибач, але здається так краще.

©Альбіна Діденко
14.06.21