Ти особливий, пам' ятай це
Возрастные ограничения 6+
"Ім'я. Прізвище. Зовнішній вигляд. Фізичні вади. Дефект вимови. Національність. Професія. Соціальний стан. Матеріальне становище. Вибір віросповідання" — не є приводами для насмішок та фізичного і морального цькування.
«Депресія. Залізниця. Крок. Швидкість» — наслідки знущання з боку інших. Мабуть. Ні, однозначно! Ні, без варіантів! Кожен прагне повноцінного життя! То, нумо, завчимо декілька магічних фраз. Повторюй за мною:
— Я люблю цей світ!
— Я хочу жити!
— Я особливий!
— Я потрібний!
Запам'ятав? Розумієш, бути особливим – круто! І який би ти не був (заздрісний, смаглявенький, веселий, на своїй хвилі, у візочку, на милицях, з ціпочком, вражений імунодефіцитом), ти тільки один такий. Один екземпляр серед мільйонів інших людей. Навіть твій кращий друг Андрій та молодша сестричка Катерина ані трохи не схожі на тебе. Так, ваші думки дещо сходяться, але це тільки тому, що ви близькі по крові та духу.
Ти особливий, пам'ятай це. Уяви, що однолітки почнуть повторювати зовнішність та поведінку один одного. Від такого майбутнього стає лячно. Світ переповнився б абсолютно однаковісінькими людьми, які мали б однакові погляди та захоплення, цікавились би тими самими речами, дивилися б однакові кінофільми. Чи був би ти щасливий від того, що зникли б дискусії та критика? Це ніби й непогано, але як нудно стало б на нашій планеті Земля! Згоден зі мною?
То, цінуймо свою і чужу неповторність, поважаймо таланти і здібності інших людей і розвиваймо власні. Кожна думка, кожен новий погляд має право на існування. Несхожість на інших — це прекрасно!
То я й кажу; — Світ, привіт! Ти і я! Ми неповторні! Ми доповнюємо один одного! Тому й прекрасні! Спасибі кожному з нас, за самобутність, що зробила світ таким яскравим, глибоким та повчальним.
То, учімося у безмежності бути собою.
«Депресія. Залізниця. Крок. Швидкість» — наслідки знущання з боку інших. Мабуть. Ні, однозначно! Ні, без варіантів! Кожен прагне повноцінного життя! То, нумо, завчимо декілька магічних фраз. Повторюй за мною:
— Я люблю цей світ!
— Я хочу жити!
— Я особливий!
— Я потрібний!
Запам'ятав? Розумієш, бути особливим – круто! І який би ти не був (заздрісний, смаглявенький, веселий, на своїй хвилі, у візочку, на милицях, з ціпочком, вражений імунодефіцитом), ти тільки один такий. Один екземпляр серед мільйонів інших людей. Навіть твій кращий друг Андрій та молодша сестричка Катерина ані трохи не схожі на тебе. Так, ваші думки дещо сходяться, але це тільки тому, що ви близькі по крові та духу.
Ти особливий, пам'ятай це. Уяви, що однолітки почнуть повторювати зовнішність та поведінку один одного. Від такого майбутнього стає лячно. Світ переповнився б абсолютно однаковісінькими людьми, які мали б однакові погляди та захоплення, цікавились би тими самими речами, дивилися б однакові кінофільми. Чи був би ти щасливий від того, що зникли б дискусії та критика? Це ніби й непогано, але як нудно стало б на нашій планеті Земля! Згоден зі мною?
То, цінуймо свою і чужу неповторність, поважаймо таланти і здібності інших людей і розвиваймо власні. Кожна думка, кожен новий погляд має право на існування. Несхожість на інших — це прекрасно!
То я й кажу; — Світ, привіт! Ти і я! Ми неповторні! Ми доповнюємо один одного! Тому й прекрасні! Спасибі кожному з нас, за самобутність, що зробила світ таким яскравим, глибоким та повчальним.
То, учімося у безмежності бути собою.
Рецензии и комментарии 0