Прокляття чи випадковість? (Глава 1)

2004 рік. Франція, Марсель. Осінь. Приблизно третя ночі. У міській лікарні жінка народжує дитину. На вулиці злива, грім. Раптом, у вікно прилітає шар блискавки. На секунду світло вимикається всюди і саме у цей момент народжується дівчинка. Саме через блискавку в її день народження вона обожнювала це явище. І не повірите, але коли тільки Вів’єн чула перші краплі дощу одразу бігла до вікна і сподівалася побачити той магічний шар ще раз.
Дитинство у неї було доволі спокійне, але тільки до 7 років. Як тільки вона пішла до школи у неї з’явилися дивні сили. Якщо вона доторкалася до руки будь-якої людини вона чула дивакуваті голоси, інколи вони їй здавалися навіть кумедними, але все рівно це лякало маленьку ні в чому не винну дівчинку. Ніхто не міг пояснити це. Жоден лікар не знав що це хвороба. Одна Вів’єн знала, точніше, здогадувалася, але її навіть не хотіли слухати. Ну що тут скажеш? Мала дитина, що перечитала казок про фей і принцес. Батьки намагалися знайти рішення, але все марно.Час летів… гроші на лікарів вже майжезакінчилися, тож тільки у 10 років батьки прислухалися до їхньої доньки, адже більше ніхто допомогти не міг.

Батьки довірилися словам дівчинки і, нарешті, вони знають що з їхньою улюбленою донькою і схоже здогадуються звідки це…
На жаль, у маленької Вів’єн зі школою склалися не зовсім гарні відносини. А все через батька її однокласниці. Він працює вченим, а ви напевно знаєте як буде небезпечно жити з дивними суперсилами і шаленим знайомим-науковцем. І так, це був жах. Кожен день він намагався «викрасти» її щоб експериментувати з її силами. Тому, їй довелося змінити навчальний заклад. Друзів вона знайшла швидко, адже була дуже доброзичлива. Звичайна, непримітна дівчинка. Ну знаєте, більшою мірою, вона була навіть популярна у школі, але «у своїх кругах», скажімо. З однокласниками у неї нейтральні відносини, точніше сказати, з однокласницями. Вів’єн лише інколи спілкувалася з її ровесницями. Такі випадки можна назвати рідкістю, адже перевагу вона надавала спілкуванню з хлопцями.
Ще з малечку вона бавилася у пісочниці з ними. Дівчинка, напевно просто вже звикла з ними бути… І ні, вона не дружить з компанією хлопців тільки через те, що закохана в одного з них, хоча, таке вже було з нею, і повірте, це не найкращий досвід… І саме тому вона вирішила піти з компанії, з якою була все дитинство… Сумно було покидати кращих друзів дитинства, але тільки за ради свого спокою вона пішла. Саме так вона і впала у найпершу депресію, тому на найближчих канікулах сама рушила у подорож.
Вів’єн поїхала у дивовижне місто Париж.